1. Чого чекати тим, у кого є заборгованість?
Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплачувати її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується у судовому порядку. При цьому судовий процес проходить в «спрощеному» порядку шляхом видачі судового наказу, без виклику сторін, відповідно до Розділу 2 Цивільного процесуального кодексу України. Також у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення або при наявності умислу боржника до порушення кримінального провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України – « Невиконання судового рішення ».
2. Чи є певна межа заборгованості, після якої справа вирішується в суді?
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів без будь-яких обмежень. Отже, особа має право заявляти вимогу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від розміру заборгованості. Це може бути будь-яка сума заборгованості в рамках принципів «доцільності» та «розумності».
3. Як можна "по-мирному" врегулювати питання заборгованості?
Боржник може врегулювати питання заборгованості на будь якому етапі. Якщо справа на боржника вже розглядається у суді, то боржник на будь-якій стадії судового процесу, відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, за домовленістю з кредитором може укласти мирову угоду. Якщо ж на боржника не було подано до суду, то він може скористатися правом та укласти договір розстрочення заборгованості.
4. Чи має споживач право не оплачувати заборгованість, строк якої перевищує 3 роки (позовна давність)?
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а не період за який кредитор має право на пред’явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості.
Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Отже, поки судом не встановлено, що до вимог кредитора настали наслідки спливу позовної давності, кредитор має право вимагати у боржника погашення всієї суми заборгованість навіть понад трьох років.
5. Отримано судовий наказ, але на судове засідання не викликали.
Вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг розглядається судом в порядку наказного провадження. (пункт 3 частини 1 статті 161 Цивільного процесуального кодексу України)
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Тому, ні кредитор ні боржник не викликаються на судове засідання.
6. Судовий наказ скасовано, а заборгованість ні.
Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, яке видається за результатом розгляду справи в наказному провадженні. Ухвала про скасування судового наказу є процесуальним документом суду, яким скасовується лише документ – судовий наказ, але не заборгованість.
Ухвала про скасування судового наказу не скасовує заборгованість та є підставою для звернення кредитора з тими ж вимогами (заборгованістю) в порядку позовного провадження.
7. Чи може споживач розірвати договір розстрочення заборгованості за житлово-комунальні послуги в односторонньому порядку?
Відповідно до статті 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, споживач не може розірвати договір розстрочення заборгованості за житлово-комунальні послуги в односторонньому порядку, якщо умовами вказаного не передбачено розірвання або відмова від договору споживачем в односторонньому порядку.
8. Відсутність договору про надання комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Згідно із ч. 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов’язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.